Агресивна поведінка дитини в іграх: коли починати турбуватися?

Всі батьки уважно спостерігають за всім, що робить дитина, включаючи і гри. І якщо дитина починає вести себе агресивно, відривати іграшкам голови або ображати дітей на ігровому майданчику, волею-неволею у нас з'являються неспокійні думки - можливо, потрібно звернутися до дитячого психолога?

Відповідь на це питання часто залежить від декількох факторів. Але все ж таки ви знаєте свою дитину краще, ніж будь-хто інший. Якщо малюк відірвав руку чи ногу ведмежаті, не треба відразу на ньому зриватися. Можливо, це одиничний випадок.

Спробуйте запропонувати дитині інші іграшки або ігри. Це можуть бути навіть комп'ютерні, видеоігри або флеш ігрионлайн. На сайті flash-besplatno.ru ви знайдете великий вибір онлайнових дитячих ігор на будь-який смак: для хлопчиків і дівчат, розвиваючих і розважальних, для самих різних захоплень дитини.

Поспостерігайте уважніше, як, у що чим грає ваш малюк, як він веде себе з іншими дітьми. І якщо ваше чуття підказує, що з поведінкою дитини щось не так, не варто це ігнорувати. Особливо це стосується випадків, коли поведінка вашої дитини різко змінилася або якщо випадки агресії в іграх почастішали.

Ви повинні розуміти, що діти нерідко випускають через гру свої деструктивні і агресивні емоції. Якщо дитина, граючи, зображує агресію - це нормально. Але якщо ви бачите, що вона не прикидається, значить, вам необхідно втрутитися.

Коли починати турбуватися

Незважаючи на те, що всі діти різні, є декілька загальних ознак наявності серйозної проблеми. Якщо ваша дитина робить щось із нижче перерахованого (особливо на регулярній основі), вам дійсно варто звернутися за допомогою.

Зверніть увагу:

• Якщо ваша дитина не взаємодіє з іншими дітьми, не підтримує зоровий контакт, але може паралельно грати навіть в ту ж гру , що й інші діти на майданчику.

• Якщо вона злиться або розчаровується в грі, коли їй доводиться чекати своєї черги.

• Якщо її іграм не вистачає уяви.

• Якщо малюк не виявляє інтересу до ігор з іншими дітьми.

• Якщо він не співчуває і не поважає інших дітей.

• Якщо малюк все робить по-своєму.

• Якщо дитина навмисне й усвідомлено заподіює біль іншим дітям або тваринам, і після цього не кається (і / або бреше про те, що трапилося).

• Якщо малюк швидко переходить від однієї іграшки до іншої замість того, щоб сфокусуватися на певній іграшці або грі хоч на якийсь час.

• Якщо він імітує сексуальну поведінку дорослих у своїй грі.

Звичайно, це не вичерпний список проблемної дитячої поведінки. Але якщо ви помітили щось подібне за своєю дитиною, то відразу зверніться до фахівця. Чим раніше ви виявите проблему і почнете з нею боротися, тим краще буде для вашого малюка.